проявляти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
видержувати — ую, уєш, недок., ви/держати, жу, жиш, док. 1) перех. і неперех. Зберігати свої властивості, попередній стан, незважаючи на дію великої ваги, тиску, удару, стрімкого руху чого небудь і т. ін. 2) перех. і неперех. Стійко зносити велике фізичне або… … Український тлумачний словник
амфотерність — ності, ж. Здатність сполук проявляти кислотні й основні властивості … Український тлумачний словник
вечоріти — і/є, недок., безос. Наближатися, проявляти свої ознаки (про вечір) … Український тлумачний словник
взаємодіяти — і/ю, і/єш, недок. Перебуваючи у зв язку, взаємно проявляти дію або погоджено взаємно діяти, бути у взаємодії … Український тлумачний словник
відповідь — і, ж. 1) Усне чи письмове повідомлення, пояснення з приводу чийогось запитання, звертання тощо. || Розповідь на задану тему (учнем, студентом і т. ін.). 2) Дія, вчинок, що здійснюється на противагу іншій дії, заклику, висловленню тощо. || Рішуче… … Український тлумачний словник
ворушитися — ушу/ся, у/шишся, недок. 1) Злегка рухатися, залишаючись на тому самому місці. 2) Повільно рухатися, пересуватися з місця на місце. 3) перен. Проявляти діяльність; пробуджуватися … Український тлумачний словник
гарячкувати — у/ю, у/єш, недок., розм. Діяти в стані збудження, захоплення. || Проявляти збудження, нетерпіння … Український тлумачний словник
голубити — блю, биш; мн. голу/блять; недок., перех. 1) Проявляти ніжність, ласку; пестити. || З ласкою припадати до чого небудь, гладити що небудь. 2) перен. Любовно виношувати, плекати (надію, мрію тощо) … Український тлумачний словник
завирувати — у/є, док. 1) Почати вирувати, утворювати вир. || безос. 2) перен. Почати бурхливо рухатися великою масою. || Почати проявляти збудження, неспокій і т. ін. швидкими рухами, криками. || Почати буяти, виявлятися на повну силу … Український тлумачний словник