проявляти

проявляти
-я́ю, -я́єш, недок., прояви́ти, -явлю́, -я́виш; мн. проя́влять; док., перех.
1) Виявляти, робити помітними свої якості, властивості, почуття і т. ін.
••

Проявля́ти ініціати́ву в чому — бути ініціатором чого-небудь.

Проявля́ти себе́ — виявляти свої здібності, можливості, здатність до чого-небудь.

2) фот. Обробляючи проявником, робити видимим зображення сфотографованого предмета на плівці, пластинці, папері і т. ін.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Нужно решить контрольную?

Смотреть что такое "проявляти" в других словарях:

  • проявляти — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • видержувати — ую, уєш, недок., ви/держати, жу, жиш, док. 1) перех. і неперех. Зберігати свої властивості, попередній стан, незважаючи на дію великої ваги, тиску, удару, стрімкого руху чого небудь і т. ін. 2) перех. і неперех. Стійко зносити велике фізичне або… …   Український тлумачний словник

  • амфотерність — ності, ж. Здатність сполук проявляти кислотні й основні властивості …   Український тлумачний словник

  • вечоріти — і/є, недок., безос. Наближатися, проявляти свої ознаки (про вечір) …   Український тлумачний словник

  • взаємодіяти — і/ю, і/єш, недок. Перебуваючи у зв язку, взаємно проявляти дію або погоджено взаємно діяти, бути у взаємодії …   Український тлумачний словник

  • відповідь — і, ж. 1) Усне чи письмове повідомлення, пояснення з приводу чийогось запитання, звертання тощо. || Розповідь на задану тему (учнем, студентом і т. ін.). 2) Дія, вчинок, що здійснюється на противагу іншій дії, заклику, висловленню тощо. || Рішуче… …   Український тлумачний словник

  • ворушитися — ушу/ся, у/шишся, недок. 1) Злегка рухатися, залишаючись на тому самому місці. 2) Повільно рухатися, пересуватися з місця на місце. 3) перен. Проявляти діяльність; пробуджуватися …   Український тлумачний словник

  • гарячкувати — у/ю, у/єш, недок., розм. Діяти в стані збудження, захоплення. || Проявляти збудження, нетерпіння …   Український тлумачний словник

  • голубити — блю, биш; мн. голу/блять; недок., перех. 1) Проявляти ніжність, ласку; пестити. || З ласкою припадати до чого небудь, гладити що небудь. 2) перен. Любовно виношувати, плекати (надію, мрію тощо) …   Український тлумачний словник

  • завирувати — у/є, док. 1) Почати вирувати, утворювати вир. || безос. 2) перен. Почати бурхливо рухатися великою масою. || Почати проявляти збудження, неспокій і т. ін. швидкими рухами, криками. || Почати буяти, виявлятися на повну силу …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»